Напиши, щоб тебе побачили. Наталя Фенько

Спілкування з людьми – частина моєї професії. У професії я вже 25 років, тому не дивно, що я можу знайти спільну мову будь з ким (ну, майже). Але так було не завжди.
123452325_3712197152176175_5362239730204108927_o

Багато років тому я, молода спеціалістка, працювала у великому колективі. З усіма намагалася підтримувати адекватні й рівні стосунки. Проте моя «овняча» натура з усіма «астрологічними» наслідками, плюс успадкований від бабусі гострий язик іноді проривалися назовні.
Усе неначе було добре, але у спілкуванні з однією людиною постійно відчувала невидимий бар᾿єр. І людина хороша, і сварок не виникало, а бар᾿єр не зникав і все. Він нічому не загрожував, просто, як скалка в пучці, дратував і непокоїв. Через свою молодість і недосвідченість я просто не знала, як його позбавитися.
Допоміг мені випадок. Це був період, коли я писала вірші. Нікому їх не показувала, бо це була особиста текстотерапія. Поезія не сприймалася мною як покликання, а радше як тихий закуток для сховку й перепочинку.
Якось від негоди постраждав мій блокнот з віршами. Я вирішила їх переписати, але вже не від руки. Тоді комп᾿ютери тільки почали з᾿являтися у робочих кабінетах. Вдома у мене такої техніки ще не було, і я на роботі у обідню перерву потихеньку набирала тексти віршів.
Одного разу мене за цим заняттям побачила та сама «бар᾿єрна» людина. Довелося зізнатися, що рятую свої вірші від небуття. «А можна почитати?». Я ледь стрималася від категоричного – «Ні!». І раптом почула, що хтось моїм голосом тихо відповів: «Можна». Так я вперше віддала свої потаємні тексти іншій людині.
Наступного дня йшла на роботу, як на голгофу. Життя зупинилося в очікуванні вироку. Картала себе нещадно за такий необачний вчинок.
Коли колега зайшла до кабінету, я і очей підняти боялася. Раптом зовсім поряд почула: «Ви стали для мене справжнім відкриттям. Я була дещо іншої думки про вас. Але ваші вірші неначе відкрили мені очі. Виявляється, ви мрійниця, ніжна й романтична натура».
З цієї миті всі бар᾿єри між нами зникли.
Цей повчальний випадок з віршами змусив мене замислитися над силою написаних слів. Виявилося, текст так багато може розказати про людину, розкрити її несподівано глибоко, оприявнити приховані смисли. Правдивий і відкритий текст здатен зняти всі бар᾿єри в спілкуванні, додати друзів і щирих прихильників.
Це я вповні усвідомила знову, через багато років, коли почала вести текстові курси у якості тренерки.
«А навіщо мені писати про себе? Я тільки хочу розказати про свою справу і про той продукт, який мені треба продати?» – саме такі фрази часто доводилося чути на початку.
По-перше, писати про себе – це не життєпис. Писати про себе – це писати про те, як вас змінювали різні обставини, люди й місця, і наскільки ваш досвід може стати корисним для інших.
По-друге, люди часто обирають не ваш продукт і не вашу фахову діяльність. З багатьох фахівців вони оберуть того, чий світогляд їм ближчий.
Якщо людей зачепили ваші життєві принципи й погляди, то вони оберуть вас передусім як однодумця, якому вони довіряють. Оприявнити в тексті себе як фахівця і як людину – важливе й складне завдання. Бо існує тонка межа між правдою і фальшем, між щирістю і нав᾿язливою відвертістю. І тут на допомогу приходять історії.
Прості історії про себе та свою справу. У цьому процесі є різні етапи – від початкового нерозуміння «А де її взяти ту історію?» до насолоди від написання історій з глибокою темою, інтригою, метафорами, іронією і майстерною технікою опису. І щоразу саме історії змушують дорослих, самодостатніх й успішних людей плакати й сміятися, співпереживати іншим й відкривати самого себе, глибше розуміти свою справу й призначення.
Саме для цього розпочинаю текстовий онлайн-інтенсив для тих, хто має справу й хотів би навчитися розказувати про неї просто, щиро й переконливо. Або навпаки – слів багато, думок безліч, є що сказати, а тексти не пишуться, не вистачає мотивації і натхнення.
Онлайн-інтенсив «Три історії про себе та свою справу» – це текстовий поштовх і корисне перезавантаження для активних і творчих людей.
Онлайн-інтенсив розпочинається з 10 листопада й триватиме три тижні. Якщо маєте бажання долучитися, пишіть в коментарях і отримуйте умови та деталі участі.
(Від редакції: Профіль тренерки https://www.facebook.com/natali.fenko)