Пляма на стелі не стала доказом вини: суд відмовив у відшкодуванні шкоди за затоплення квартири
19:29, 21 квітня 2026
Луцький міськрайонний суд Волинської області розглянув справу про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, та відмовив у задоволенні позову через недоведеність вини відповідача і причинного зв’язку між його діями та шкодою.
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA
Луцький міськрайонний суд Волинської області розглянув цивільну справу № 161/12743/25 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття житлового приміщення. За результатами розгляду суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Тільки актуальне: читайте SUD.UA у Telegram
Обставини справи
Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 655,19 грн та моральної шкоди у сумі 4000 грн, посилаючись на те, що 11 січня 2025 року його квартиру було підтоплено з квартири, розташованої поверхом вище. За його поясненнями, після інциденту було викликано поліцію, однак під час огляду сусідньої квартири правоохоронці не виявили жодних ознак протікання чи інших причин затоплення.
Відповідач заперечив проти позову, зазначивши, що у день події був відсутній удома, а після повернення жодних ознак протікання в його квартирі не встановлено. Надалі працівники житлово-комунального підприємства двічі здійснювали огляд інженерних мереж, однак також не виявили підтікань. Водночас акт про затоплення було складено лише наприкінці лютого 2025 року без участі відповідача та без огляду його квартири. Крім того, за твердженням відповідача, ймовірне джерело протікання — стояк — належить до внутрішньобудинкових мереж.
Свідки, зокрема працівники патрульної поліції, підтвердили факт виклику та наявність незначної вологої плями на стелі в квартирі позивача, однак не виявили жодних ознак витоку води у квартирі відповідача. Також було рекомендовано звернутися до житлово-комунального підприємства для з’ясування причин.
Позиція та висновки суду
Суд, дослідивши матеріали справи, виходив із положень статей 22, 1166, 1167 Цивільного кодексу України, відповідно до яких для покладення обов’язку відшкодування шкоди необхідною є наявність сукупності умов, зокрема протиправної поведінки, вини, шкоди та причинного зв’язку між діями особи та заподіяною шкодою.
Аналізуючи наданий акт обстеження, суд дійшов висновку, що він лише частково відповідає вимогам, встановленим наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, та містить, за оцінкою суду, завідомо неправдиві відомості.
Суд встановив, що в акті неправильно зазначено дату затоплення — 16 січня 2025 року, тоді як фактично подія мала місце 11 січня 2025 року; акт не містить дати його складання; був оформлений без участі відповідача, без повідомлення його про складення акта та без огляду квартири, з якої, за твердженням позивача, відбулося затоплення.
Такі недоліки акта, на думку суду, виключають можливість покладення його в основу висновку про вину відповідача та належне підтвердження причин затоплення.
Крім того, суд критично оцінив відомості, викладені у відповіді директора ЖКП, щодо причин та тривалості протікання. Суд зазначив, що якби протікання зі стояка дійсно тривало з 11 січня 2025 року до 20 січня 2025 року, це мало б свідчити про безперервне залиття квартири позивача протягом усього цього періоду, однак такі обставини іншими доказами не підтверджені. Також суд висловив сумнів щодо підстав усунення 20 січня 2025 року причин затікання саме в квартирі відповідача, оскільки ЖКП відповідає за утримання внутрішньобудинкових, а не внутрішньоквартирних мереж.
Також суд врахував, що стояк є елементом внутрішньобудинкових мереж, за утримання яких відповідає житлово-комунальне підприємство, а не власник окремої квартири. Суд окремо звернув увагу, що формулювання в акті про «стояк кухні» є неточним, оскільки фактично йдеться про внутрішньобудинкову мережу або ж про некоректне визначення джерела затоплення, що спотворює зміст акта в частині встановлення причини залиття.
Суд дійшов висновку, що відсутні належні та допустимі докази того, що залиття квартири позивача сталося саме з вини відповідача. У зв’язку з цим відсутні підстави для покладення на нього обов’язку відшкодування матеріальної шкоди.
Окремо суд звернув увагу, що розмір заявленої матеріальної шкоди належними доказами не підтверджений. У рішенні зазначено, що сума 528,19 грн була визначена на підставі комерційної пропозиції (кошторису), складеної ЖКП № 2, яка передбачала, зокрема, ремонт стін квартири, тоді як фактично підтвердженим пошкодженням була лише волога пляма на стелі розміром приблизно 20×20 см. При цьому позов заявлено на суму 655,19 грн, а належних доказів обсягу та вартості саме таких пошкоджень суду не подано.
Аналогічно, за відсутності встановленої протиправної поведінки та вини відповідача, відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди.
З огляду на викладене, суд відмовив у задоволенні позову в повному обсязі. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
суд
судова практика
Підписуйтесь на наш telegram-канал
щоб бути в курсі актуальних новин
Підписатись
