Коли світлини читають вірші

Фотограф: Anna Senik Модель: Владислав Запорожець Локація: Щербаті Цуглі

Ось так буває, живете поряд  з людиною, або навіть працюєте  з нею. Або зустрічаєте кожного ранку у швидкісному, і нічого не знаєте про неї. А що там знати: всі ми наче однакові! А от і не всі. І не однакові. У кожного є таланти, які відразу і не знайдеш чи не побачиш…

Гортала я сторінки Фейсбуку, і натрапила на сторіночку Юрія Мольфара. Це такий собі чоловік, що займається конями та бореться проти оранки пасовищ . А там у нього в хроніці, натрапила на круту фотку: козак файний на коні. Кінь гарцює під ним, козак  із зброєю….ух!

Як я дивлюся, а це сучасні світлини! І фотограф — тендітна жіночка, на ім’я Анна Сенік, і живе вона в Києві! А отже -наша! Наша майстриня поетичного знімку! Це коли ти дивишся на світлину, і тобі в голову лізуть якісь вірші…. І зветься вона -етно-фотограф! Захотілося з вами поділитися.. Насолоджуйтеся!

 

Вершник УНР

127531010_1343720505963367_8016158129589893204_n

А потім я знайшла сайт Анни, і звісно перепощую те, що вона написала про себе:

Про мене

Анна Сенік (творчий псевдонім Ładna Kobieta) Працюю в напрямі етно-фотографії, переважно рідної, української тематики, проте жваво цікавлюсь автентикою й інших народів. Співпрацюю з музеями, колекціонерами старовинного одягу, народними майстрами, учасниками фолькльорних ансамблів, усіма, хто пов’язаний із збереженням й розвитком національної культури.

УПА-Північ

1

9

11

Побачення

1a

4a

Маланка

1a (1)

3a

4a (1)

Полтавська Фріда

9a

Ранкова мара

 

1a (2)

2a

3a (1)