Зупинитись на мить…
І побачити синю фіалку,
Що росою яснить
Не для тебе, повір, на світанку.
Зупинитись на мить…
Доторкнутися злегка тополі.
Вітер листям тремтить
Не тобі, щемно так, мимоволі.
Зупинитись на мить…
І джерельної випить водиці.
Спрагу всю потопить
Не одному тобі пригодиться.
Зупинитись на мить…
І наповнити груди повітрям.
Прохолода п’янить
Не тебе лиш. Віки та століття.
Зупинитись на мить…
І відчути себе в повній мірі.
Час невпинно летить.
Ти не знайдеш до нього довіри.
Зупинитись на мить.
Стати променем божого світла.
І душа задзвенить
Всіма фарбами дивного світу.
Інна Щадіна
01.05.2021