Його називають українським Рембрандтом, а в творчій манері бачать схожість з особливостями живописного стилю Гогена, Делакруа, Ван Гога, за рівнем своїх спроб в скульптурі він не поступався Родену.
Поет цілої нації на протязі декількох століть і видатна постать в історико-культурному процесі України, приклад для наслідування для багатьох поколінь.
Живописець, майстер офорту і графіки, прозаїк і поет, ілюстратор, талановитий представник епістолярного жанру, на додачу до всього був людиною широких поглядів, філософом і просвітителем.
«Насправді ж Шевченко був значно цікавіший, ніж подавала нам його шкільна програма. Це був інтелектуал, світський лев та один з перших дисидентів.
Його біографія переповнена підкилимними інтригами, любовними романами та екзистенційними переломами.
В засланні Шевченко ходив в наукову експедицію на Арал, і займався етнографічними студіями казахів. Написав низку акварельних пейзажів, побутових замальовок з казахського побуту, а також сильно розвинув власну портретистку. Також створив цикл поезій «В казематі».
Це була людина витонченого смаку, яка обожнювала англійським портер зі смаженим м`ясом, а також устриці з шампанським. Обшивала в найкращих кравців та непогано танцювала мазурку.
Шевченко був людиною іскрометного гумору, зокрема його відомий, майже «канонічний» образ в кожусі і шапці, насправді був «тролінг» тодішньої еліти, яка любила говорити, що «цікавиться своїм народом».
Шевченко творив в один час з польським поетом Адамом Міцкевичем, російським поетом Михайлом Лермонтовим, та угорським поетом Шандором Петефі. Він був поетом, що творив на межі переходу від романтизму до реалізму. В його поезії є посилання до античної історії та міфології, відчутний вплив загальноєвропейських тенденцій, насамперед байронізму. У творах є повно «пасхалок» на Біблію та народні перекази.
Однак все приховано за тонною «бронзи», яка нашаровувалась на образ поета, створивши табу на будь-яку деконструкцію цього образу або хоча б переосмислення. Саме тому творчі експерименти художників, як Олександр Грехов, Андрій Єрмоленко чи Олександр Ройтбурд призводять до хвиль обурення. В ньому вся ця «шкільна травма» Шевченком, яка заважає «прорвати» вишитий на покуті портрет для переосмислення та рефлексій над живим і цікавим образом великого українського письменника та художника.
Автор: Ігор Кромф»