У Мін’юсті назвали найчастіші помилки батьків під час реєстрації дитини
11:11, 2 листопада 2024
Однією з поширених помилкою є надання неповного пакета документів для здійснення державної реєстрації.
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA
Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції назвало найчастіші помилки батьків під час реєстрації дитини та способи їх уникнення.
1. Зволікання з державною реєстрацією.
Згідно з частиною 1 статті 144 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані зареєструвати народження дитини протягом одного місяця в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Багато хто, захоплений щасливими клопотами, відкладає цю процедуру, що може призвести до затримки видачі свідоцтва про народження. Пам’ятайте, що своєчасна державна реєстрація допоможе уникнути непорозумінь і зайвих витрат часу в майбутньому.
2. Неповний пакет документів для державної реєстрації.
Ще однією поширеною помилкою є надання неповного пакета документів для здійснення державної реєстрації. Звертаємо вашу увагу, що відповідно до статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади документи, які підтверджують факт народження та забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. За відсутності підстав для державної реєстрації народження, реєстрація проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження такою жінкою. Відповідно до пункту 12 глави 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 №52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.10.2010 №3307/5) зі змінами (далі – Правила державної реєстрації), одночасно з заявою про державну реєстрацію народження подають паспорти батьків, паспорт або паспортний документ, який посвідчує особу заявника, у разі, якщо державна реєстрація народження проводиться не батьками, а іншою особою, а також документ про шлюб (за необхідності).
Слід пам’ятати, що у випадку відсутності одного з документів, можна зіткнутися з додатковими складнощами, тому краще заздалегідь підготувати все необхідне.
3. Вибір імені та прізвища дитини: розбіжності між батьками.
Згідно зі статтею 145 Сімейного кодексу України, прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище, утворене шляхом з’єднання їхніх прізвищ. Щодо присвоєння імені, то дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає зі звичаю національної меншини, до якої належить мати і (або) батько.
Вибір імені та прізвища для дитини здається простим, але деякі батьки не завжди доходять згоди. Наприклад, у разі різних прізвищ у матері та батька, важливо вирішити, яке з них отримає дитина. Якщо консенсусу не досягнуто, ситуацію може вирішувати орган опіки та піклування або суд. Тому краще обговорити ці питання заздалегідь, щоб уникнути додаткового стресу.
4. Зміни в законодавстві під час воєнного стану.
Через воєнний стан в Україні деякі батьки не знають, що відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», державна реєстрація народження може бути проведена будь-яким відділом державної реєстрації актів цивільного стану (пункт 15 глави 1 розділу ІІ Правил державної реєстрації). Не варто чекати на можливість зареєструвати дитину за місцем проживання – звертайтесь до найближчого відділу державної реєстрації актів цивільного стану. Крім відділів державної реєстрації актів цивільного стану, у вас є можливість звернутися до виконавчого органу місцевої ради, до адміністратора сервісу «єМалятко» у закладі охорони здоров’я, де надається медична допомога при пологах (за умови співпраці з відділом державної реєстрації актів цивільного стану); центру надання адміністративних послуг або скористайтесь особисто сервісом «єМалятко» на порталі Дія.
5. Невизнання батьківства після розірвання шлюбу.
Ще одна проблема виникає у випадках, коли дитина народилася після розірвання шлюбу. Частиною 2 статті 122 Сімейного кодексу України визначено, що дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя. В цьому випадку подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише в разі подання іншою особою та матір’ю дитини заяви про визнання батьківства. Багато батьків забувають про можливість подання такої заяви, що може спричинити юридичні ускладнення.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
мінюст
