Потрібно підвищити зарплату членам Нацради – у Слузі народу пояснили суть змін до закону про медіа
17:25, 15 жовтня 2024
У Раді планують оновити закон про медіа – Євгенія Кравчук розповіла про запропоновані зміни.
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA
Як повідомила народна депутатка та заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук, закон про медіа зазнає змін. За її словами, практика показала, що є певні баги, які треба виправляти, а щось – змістовно уточнити.
Зокрема, депутати хочуть змінити заробітну плату членів Нацради, так як директива Євросоюзу про аудіовізуальні медіапослуги вимагає аби Нацрада була належно забезпечена ресурсами і була незалежною від Уряду, а на сьогодні, заробітна плата членів і членкинь обраховується згідно Постанови КМУ.
Оновленням Закону України «Про медіа» №12111 та іншого, суміжного законодавства, пропонується:
1. Вдосконалити значну процедурну частину медіарегулювання. Зокрема, уточнюється порядок призначення та звільнення Верховною Радою членів Національної ради.
Велика частина змін стосується покращення реєстраційних та ліцензійних процедур:
Розширюється перелік відомостей, що самостійно вносяться суб’єктами у сфері медіа до Реєстру медіа;
Прибираються дублюючі повідомлення від регулятора суб’єктам у сфері медіа до введення в експлуатацію електронного кабінету;
Збільшується строк розгляду заяви про реєстрацію медіа до 60 днів; прибирається зайвий обов’язок для суб’єкта у сфері медіа подавати заяву для отримання витягу з Реєстру при реєстрації.
Насамкінець, конкретизуються статті щодо призначення та проведення перевірки.
2. Покращити безпековий компонент медіарегулювання і захист інформаційного простору України. Дві новели законопроєкту стосуються вдосконалення процедури блокування аудіовізуальних медіа-сервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів держави-агресора, а також запровадження на час війни механізму оцінки Національною радою відповідності вимогам Закону контенту (мова ворожнечі, дискримінація, контент держави-агресора) онлай-медіа, які звертаються за реєстрацією.
3. Чітко визначити статус спеціалізованих друкованих видань. Критерії віднесення до таких і вимоги до їх поширення має визначити Національна рада в своєму підзаконному акті, вони підлягатимуть обов’язковій реєстрації і за порушення правил поширення вводитиметься відповідальність. Щодо преси також одна новела стосується спрощення надсилання контрольних примірників до регулятора — не обов’язково всі, а тільки на вимогу Нацради. Поряд з цим уточняється, що редакції мають виконувати вимоги іншого законодавства щодо надсилання обов’язкових примірників до визначених бібліотек та наукових установ.
4. Привести у відповідність до вимог ЄС питання фінансування Національної ради, як однієї з основних складових її незалежності. Так, директива Євросоюзу про аудіовізуальні медіапослуги вимагає аби Нацрада була належно забезпечена ресурсами і була незалежною від Уряду. Натомість, на сьогодні, заробітна плата членів і членкинь обраховується згідно Постанови КМУ №304, а всі норми-гарантії фінансування із Закону України «Про медіа» зупинено законом про бюджет. Єврокомісія у своїй Доповіді у 2023 році звертала увагу на необхідність покращити фінансування медіарегулятора. Тому, законопроєктом пропонується саме на рівні закону, на час війни, визначити вдвічі зменшенні посадові оклади членів і членкинь в порівнянні із загальними нормами закону.
«Це гарантуватиме незалежне від Уряду вирішення цього питання та підвищить заробітну плату. Тобто змінити заробітну плату членів Нацради з теперішніх 50 тис грн до близько 80 тис. грн, а не якихось захмарних сум», — пояснює Кравчук.
Разом з тим, як раніше писала «Судово-юридична газета», законопроєкт передбачає, що посадовий оклад члена Нацради становитиме 105 тисяч грн.
Крім фінансового питання, законопроєктом пропонується покращити незалежність регулятора в частині його нормотворчої діяльності, а також автономності процедур, які визначено Законом України «Про медіа».
«В «іншому» і важливому можна сказати про розширення предмету спільного регулювання розробками рекомендацій щодо відповідального використання систем штучного інтелекту у сфері медіа та прописування взаємного обов’язку постачальників та мовників щодо укладення договору на постачання електронних комунікаційних послуг і заборони відступати від Типових умов такого договору (з правом конкретизувати їх)», — підкреслила Євгенія Кравчук.
Пропоновані зміни до Закону оприлюднили на сайті Комітету гуманітарної та інформаційної політики.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.