Lana — новини

Жили были муж и жена. Все у них хорошо начиналось: совет да любовь. А потом — на нет сошло. Жена на себя непохожа стала – невеселая, некрасивая, злая и неразговорчивая.  

Голодомор — злочин.  Я був малий та їстоньки хотів. А поруч були сестри і брати. На черіні, в печі, плискачик млів, Що матінка зробила з лободи. Ту їжу, що так звалася тоді, Матуся порівну на дольки розділила. Не врізала чомусь лише собі… Занадто діточок своїх любила. Нехай Творець відверне цю біду. Який бур’ян замінить нині…

Жила-была умная и красивая Женщина, замечательная мама и образцовая сотрудница. Одно не давало покоя – не было счастья в отношениях с мужем. Долго она пыталась поправить ситуацию, взывала к супругу, заставляла, угрожала, уходила и возвращалась. Ничего не помогало.

Однажды я стала ПАТОЛОГОАНАТОМОМ. Пару раз в год я вместе с бабушкой должна присутствовать на общих семейных праздниках живой или мёртвой. Цимес в том, что я — единственный язычник в семье, а все мои родственники — весьма воинственные и истинно верующие представители угадайте какой религии. И, будто этого мало, у меня одной нет той самой…

Чомусь усі думають, що робота викладача – лише в аудиторії, і закінчується вона рівно тоді, коли він чи вона покидає стіни вишу. Ця думка цілком хибна. Ми – викладачі в університеті – відпочиваємо, а працюємо в інших місцях, майже всюди, де ми перебуваємо, але не в університеті.

По наличию полос — то ли тигр, то ли матрос. А если учитывать цвет — тигр, сомнения нет