Вірш «Сонце — мідь золотава…»Автор Ілона Ельтек
Сонце — мідь золотава, Небу розправило крила. Темінь густу ласкаво Світлими нитями зшило. Зпурхнули птахи (думи?), Зерен їм дрібку залишу. Хай не щебечуть сумно В гілочках білих вишень. Срібним мереживом рясно Бавлять вітри полонину. Той, хто душею прекрасний, Міг сотворити це диво! Всиплю ще зерен всюди, Хай проростають вірші. Сіять добро між люди — Так…