Не гуртуйтеся, сірії хмари.
Стримай силу свою, буревій.
Не засмучуйте серце примари
Нездійснених, звабливих надій.
Вже позаду і літо, і осінь,
І жорстока холодна зима.
Окупант втратив совість і розум,
А свідомості в нього нема.
Не злітайтесь, ворони, довкола,
На козацькім прадавньому тлі.
Ми рабами не будем ніколи
На своїй християнський землі.
Час настав об’єднавши рамена
Йти на ворога – слушна пора,
І підняти священне знамено,
Бо життя боротьба а не гра.
Певен, доля ще нас загартує,
Шлях освітить надії маяк.
Нас Мамай ще духовно згуртує,
Український народний співак
ЗВЕРНЕННЯ ДО БАНДИТІВ
