Рубрика: Интересное и полезное
Стихи о любви
Как же хочется снова в губы твои… впиться! Будоражит ещё воображение.. твой запах. Как напитком желанным в жажду, тобою б напиться… Тихой поступью страсть крадется на мягких лапах. Твои плечи…касаюсь тела… ком в горле… жарко.. Пересохло во рту… сглотнула… губы…кусаю… Что так свет по глазам бьёт резко? Зачем так ярко? Где я? Вижу твои глаза…
Привітання з днем весілля
Привітання в день весілля завжди мають бути теплими та щирими. І привітання в день весілля саме такі. Щоб молоді та гості відчули, що ви не просто говорите якісь слова, а що ви вклали в них своє серце. Адже саме привітання в день весілля будуть пам’ятати молодята протягом усього життя. Все, що ви їм побажаєте, має…
Кто долго живет
Наша знакомая с тяжелым, как локомотив, именем Бронислава, одна растила ребенка. Работала круглосуточно и десять лет не ездила в отпуск. Отказывала себе в морепродуктах и сапогах на овчине. Выучила сына в КПИ, женила, подарила квартиру, а потом присела на край дивана и не смогла подняться.
Стимул
— Андрей Витальевич, миленький, пожалуйста! Умоляю вас! Помогите! – женщина бросилась в ноги к облаченному в белый халат высокому мужчине и разрыдалась. Там, за россыпью обветшалых кабинетов, в пропитанном запахом лекарств приемном покое поселковой больницы умирал ее ребенок.
Ангелы возле нас
Джеймс Крейн работал на 101-м этаже Башни 1 Всемирного торгового центра. Он слепой, поэтому у него была собака-поводырь — золотистый ретривер по имени Дейзи. После того, как самолёт врезался в здание 20-ю этажами ниже, Джеймс понял, что обречён, поэтому из любви к Дейзи он отцепил поводок и позволил ей уйти.
Вірш «Замайоріють в посмішках тюльпани». Людмила Ганяк
Замайоріють в посмішках тюльпани, А на душі такий нестерпний щем, Весна настане, знов весна настане Троянди вкривши сонячним плащем. Із-під землі, відкинувши обрАзи На світ з’явився спішно першоцвіт, А трохи з часом, тільки трохи з часом Нам закурличуть журавлі: «Привіт!» Розливши берега, із райським співом, Ріка несе бажання теплих днів, І ти щасливий, Боже, ти…
«Меня б не розучитися…» ЛанаСвітлана Александрова
Мені б не розучитися любить… Мені б не розучитися кохати… І навіть, як гірка настане мить І в небі буду зіркою блукати — Себе не загубить би в самоті, На безнадійність не перетворитись, І світочем у повній темноті Для когось, як надія, засвітитись.. І не важливо де я є і з ким, І буду перша…
«Мыло для души». Александр Райн
В торговом центре на первом этаже открылся отдел мыла ручной работы. Торговала там сухонькая, сморщенная как финик, бабушка «божий одуванчик», от которой за километр несло порядочностью и отсутствием предпринимательской жилки.