КАС ВС висловив позицію щодо розповсюдження на вітчима окремої норми закону про мобілізацію
17:47, 17 жовтня 2024
У якості правової підстави для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивач вказав виховання неповнолітньої дитини з інвалідністю.
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA
У П’ятому апеляційному адміністративному суді оприлюднили позицію КАС ВС щодо розповсюдження на вітчима положень абз. 6 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
КАС ВС вказав, що правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає ЗУ від 25.03.1992 року “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” № 2232-ХІІ.За обставин даної справи, у якості правової підстави для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивач зазначив абз. 6 ч. 1 ст. 23 Закону № 2232-ХІІ (жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років). Так, відповідно до вищезазначеної норми не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.Згідно положень ч. 1, 2 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею (ч. 2 ст. 157 СК України). Згідно з ч. 1 ст. 260 СК України, якщо мачуха, вітчим проживають однією сім`єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.Водночас, загальний порядок здійснення сімейних прав та виконання сімейних обов`язків закріплено у ст.ст. 14, 15 СК України. ВС звернув увагу, що сімейні права є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі.Виходячи з аналізу вищевказаних норм, ВС зазначив, що вітчим перебуваючи у шлюбі з матір’ю неповнолітньої дитини з інвалідністю, має право на участь у її вихованні (за умови проживання однією сім`єю). При цьому обов`язок щодо виховання цієї дитини відповідно до положень СК України покладено, зокрема, на її батька.Таким чином, ВС дійшов висновку, що оскільки обов`язок по вихованню дитини з інвалідністю, приписами ч. 2 ст. 157 СК України покладено на її батька, а відповідно до ч. 1 ст. 260 СК України вітчим реалізовує таке право на добровільних засадах, відсутні обґрунтовані підстави вважати, що на вітчима, за обставин цієї справи, розповсюджуються положення абз. 6 ч. 1 ст. 23 Закону № 2232-ХІІ.
Ознайомитись з постановою КАС ВС №160/17962/23 можна за посиланням.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
мобілізація
