«Ну що, бабусю…?» Вероніка Немченко

228946378_4260658867333352_9098420333640436912_n
Ну що, бабусю, останній видих?
Чуже повітря ковталось важко.
Цілунок смерті на пасмах сивих…
Тобі поклала в труну ромашки.
Знайшла твій хрестик і окуляри,
Ціпок не клала, як що — наснишся.
Речуть у церкві: це все намарне,
Земля на гниль перетворить збіжжя.
Зустрінеш діда — привіт від мене,
Хоч там його не свари нізащо.
Від згадок млоїть, пече і верне…
Ми тут, ти там. Кажуть, все на краще…
… Розмоклий цвинтар мовчав хрестами,
Періщив дощ по бездушних знімках…
Іди до Бога, отця і мами,
Колись побачимось на хмаринках…

Добавить комментарий